|
Указ Президента України "Про визнання такими,
що втратили чинність, деяких указів Президента України" від
12.05.2007 р. N 399/2007
Визнано такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 28 жовтня 1993 року N 491 "Про
паспорт громадянина України для виїзду за кордон";
Указ Президента України від 14 грудня 1996 року N 1218 "Про
заходи щодо створення Державної інформаційної системи реєстраційного
обліку фізичних осіб та їх документування"(частково).
Встановлено, що раніше видані паспорти, а також паспорти, оформлені
з використанням бланків попередніх зразків, є чинними протягом строку
їх дії.
Указ набирає чинності через 10 днів з дня його опублікування.
Нагадаємо, що 23 лютого цього року Верховна Рада України затвердила
Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон,
внісши зміни до Постанови Верховної Ради України "Про затвердження
положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження".
Наказ Державного казначейства України "Про
затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової
звітності у 2007 році установами та організаціями, які отримують
кошти державного або місцевих бюджетів" від 04.04.2007 р. N
81
Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції 10 травня 2007 р.
за N 488/13755 і набирає чинності 21 травня 2007 р.
Цим наказом затверджено Порядок складання місячної та квартальної
фінансової звітності у 2007 році установами та організаціями, які
отримують кошти з державного або місцевих бюджетів.
Його дію поширено на всіх розпорядників бюджетних коштів, визначених
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Квартальні фінансові звіти бюджетні установи складають за такими
формами:
-"Баланс" (N 1);
- "Звіт про виконання загального фонду кошторису установи"
(N 2д, N 2м);
- "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як
плата за послуги, що надаються бюджетними установами" (N 4-1д,
N 4-1м);
- "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за
іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ" (N 4-2д,
N 4-2м);
- "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального
фонду" (N 4-3д, N 4-3м);
- "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на
виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку
регіонів" (N 4-4д);
- "Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального
фонду (позики міжнародних фінансових організацій)" (N 4-3д.1,
N 4-3м.1);
- "Звіт про заборгованість бюджетних установ" (N 7д, N
7м);
- "Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами"
(N 7д.1, N 7м.1).
Місячні фінансові звіти бюджетні установи та одержувачі бюджетних
коштів складають за такими формами:
- "Звіт про заборгованість бюджетних установ" (N 7д, N
7м);
- "Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами"
(N 7д.1, N 7м.1).
Наказ Державної податкової адміністрації "Про
затвердження змін до Положення про порядок нарахування, терміни
сплати і подання розрахунку акцизного збору" від 19.04.2007
р. N 241
Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції 7 травня
2007 р. за N 460/13727 і набирає чинності 18 травня 2007 р.
До Положення про порядок нарахування, терміни сплати
і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної
податкової адміністрації України від 19 березня 2001 року N 111,
внесено ряд змін у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів
України від 21 березня 2007 року N 545 "Деякі питання проведення
обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від вмісту
масової частки сірки".
Встановлено, що обчислення суми акцизного збору з дизельного палива
здійснюється окремо за кожним видом дизельного палива, облік якого
ведеться при зберіганні та реалізації залежно від вмісту масової
частки сірки, із застосуванням установлених законом відповідних
ставок акцизного збору на дизельне паливо залежно від вмісту масової
частки сірки.
Встановлено також вимоги до оформлення Довідки про обсяги дизельного
палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору, яка повинна
додаватися до Розрахунку акцизного збору.
Лист Міністерства юстиції "Про держреєстрацію
нормативно-правових актів у ДПАУ" від 30.03.2007 р. N 24-7/51
Міністерством юстиції було проведено перевірку стану
додержання законодавства про держреєстрацію нормативно-правових
актів у Державній податковій адміністрації України за період з 01.01.2005
р. по 31.01.2007 р.
За результатами перевірки встановлено, що в ДПА мають місце такі
порушення законодавства про держреєстрацію нормативно-правових актів,
як спрямування їх до виконання без держреєстрації. Цим листом повідомляється
про необхідність скасування 7 нормативно-правових актів ДПАУ.
Позареалізаційні готівкові надходження на підприємствах
торгівлі, громадського харчування та послуг можна оприбутковувати
без РРО
Постанова Вищого господарського суду України від
09.03.2005 р. у справі N А-42/269-04
Підприємства часто стикаються з проблемою: чи проводити
через РРО ту чи іншу "сумнівну" суму?
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
від 06.07.95 р. N265 / 95-ВР, зі змінами та доповненнями (далі -
Закон про РРО) не є "галузевим". Адже згідно зі ст. 1
Закону про РРО (у редакції від 01.07.2000 р. N 1776-III) РРО застосовуються
фізичними особами - СПД або юридичними особами, які здійснюють розрахункові
операції при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, а не суб'єктами господарювання, які належать до цієї
сфери діяльності. У пункті 2 Порядку заняття торговельною діяльністю
та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою
КМУ від 08.02.95 р. N 108, зі змінами та доповненнями, зазначено,
що торговельна діяльність - ініціативна самостійна діяльність юридичних
осіб та громадян із здійснення закупівлі та продажу товарів народного
споживання з метою отримання прибутку.
Реалізацію ТМЦ (матеріалів, відходів виробництва тощо), що первісно
закуповувалися не для перепродажу, до діяльності у сфері торгівлі
віднести не можна. Не відповідає разовий продаж і одному з основних
критеріїв підприємницької діяльності - критерію систематичності.
Отже, РРО застосовувати не обов'язково.
Закон про РРО не дає визначення "сфера торгівлі, громадського
харчування та послуг". Натомість у Законі прямо перелічено
випадки, коли без РРО можна обійтися - насамперед, під час продажу
товарів власного виробництва та послуг (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).
Але на підприємства торгівлі та громадського харчування цей виняток
не поширюється, що і перетворилося на недобрий жарт з однією аптекою,
яка прийняла до каси разові готівкові платежі за послугу з навчання
фармацевтів-інтернів та за оренду приміщення, що не відносяться
до її основної діяльності. Згідно з довідкою головного управління
статистики аптека займається роздрібною та оптовою торгівлею фармацевтичними
товарами, тобто належить до підприємств торгівлі. Податківці наклали
на підприємство штраф за не - проведення розрахункової операції
через РРО у п'ятикратному розмірі вартості наданих послуг (п. 1
ст. 17 Закону про РРО).
ВГСУ з висновками податківців не погодився. Процитувавши в наведеній
нижче постанові норму ст. 1 Закону про РРО про сферу дії цього Закону,
суд відніс разові платежі за послуги до позареалізаційних надходжень,
тобто до надходжень готівки, безпосередньо не пов'язаної з реалізацією
продукції (робіт, послуг). ВГСУ спирається на норми скасованого
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою НБУ від 19.02.2001 р. N 72. Норми чинного
на сьогодні Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р.
N 637, у цій частині не змінилися.
Обережні платники проводять через РРО будь-які готівкові надходження,
що мають ознаку розрахунків за товари (роботи, послуги), тобто відповідають
визначенню розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО. За помилкову
реєстрацію в РРО операцій, що не належать до розрахункових, ніякого
покарання не передбачено. При спорі з податківцями щодо надходження
готівки, не зареєстрованої в РРО, незайвим буде проаналізувати,
чи відноситься вона до сфери торгівлі та послуг як до основної сфери
діяльності підприємства. ВГСУ вважає, що позареалізаційні надходження
під дію Закону про РРО не підпадають. Ми з цим повністю згодні.
|
