Національні нормативи аудиту

КОДЕКС ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ АУДИТОРІВ УКРАЇНИ

1. Визначення
2. Вступ
3. iнтереси українського суспiльства
4. Мета професiї незалежного аудитора
5. Фундаментальнi засади етики аудитора
6. Керiвництво з використання Кодексу професiйної етики
   аудиторiв України
7. КОДЕКС:
   • Роздiл 1. Об'єктивнiсть
   • Роздiл 2. Рiшення етичних конфлiктiв
   • Роздiл 3. Професiйна компетентнiсть
   • Роздiл 4. Конфiденцiйнiсть
   • Роздiл 5. Податкова практика
   • Роздiл 6. Закордонна дiяльнiсть
   • Роздiл 7. Самореклама
   • Роздiл 8. Незалежнiсть
   • Роздiл 9. Винагорода i комiсiйнi
   • Роздiл 10. Дiяльнiсть, несумiсна з практикою аудитора
   • Роздiл 11. Грошовi суми клiєнтiв
   • Роздiл 12. Взаємовiдносини з iншими аудиторами
   • Роздiл 13. Реклама i пропозицiя послуг
   • Роздiл 14. Керiвництво з прийняття аудиторської клятви

1.1. Принцип об'єктивності змушує аудиторів бути безсторонніми в думках, чесними і незалежними.

1.2. Аудитор може робити широкий спектр аудиторських та бухгалтерських послуг, при цьому він завжди зобов'язаний демонструвати свою об'єктивність, професіоналізм і неупередженість суджень.

1.3. У безлічі ситуацій, розглянутих у даному Кодексі етики, необхідно виявити об'єктивність, та особливу увагу слід звертати на таке:
а) аудитори можуть потрапити в обставини, за яких існує можливість тиску на їхню незалежність;
б) аудитор може виявляти упередженість у взаємостосунках із людьми;
в) під час надання аудиторських послуг керівники аудиторської фірми
зобов'язані забезпечувати дотримання принципів об'єктивності службовцями аудиторської фірми, а також експертами інших підприємств, що залучаються до роботи.

2.1. Іноді аудитор потрапляє в конфліктні ситуації, що виникають від простої проблеми до випадків протиправних дій з боку клієнтів. Неможливо скласти вичерпний перелік усіх можливих випадків, що можуть привести до конфліктних ситуацій. Аудитори повинні постійно тримати в полі зору чинники, що можуть спричинити конфлікти. Але варто завжди враховувати те, що з'ясування справедливості думок між аудитором і іншою стороною не завжди належить до питань етики, тож потрібно всебічне дослідження обставин у кожному випадку окремо.

2.2. На практиці можуть виникнути ситуації, коли зобов'язання аудитора щодо виконання аудиторських послуг найчастіше вступають у конфлікт із зовнішніми і внутрішніми обставинами, а саме: може чинитися тиск із боку керівництва або акціонера, або коли аудитор має сімейні або особисті взаємостосунки з персоналом підприємства, що перевіряється, внаслідок чого також чиниться тиск на його думку. Тому стосунки, що могли негативно вплинути на аудитора або порушити неупередженість його фахових суджень, мають бути ним припинені.
Аудитора можуть підштовхувати до дії, що суперечить професійним нормам і правилам.
Може виникнути дилема, чи підкорятися вимогам керівника аудиторської фірми або ж виконувати вимоги національних нормативів аудиту і Закону України "Про аудиторську діяльність".
Часом виникає конфлікт на грунті того, що публікується вигідна клієнтові інформація, що вводить в оману громадськість.

2.3. Застосовуючи на практиці норми і положення діючого Кодексу етики або ж під час етичного конфлікту аудитори можуть потрапити в спірну ситуацію при визначенні того, що є неетичною поведінкою. Тому, стикаючись із важливими питаннями етики, насамперед аудитори повинні відштовхуватись від прийнятих договірних
відношень із замовником аудиторських послуг, щоб знайти реальний
і оптимальний шлях вирішення конфлікту. Якщо ці дії не сприяють
вирішенню етичного конфлікту, варто вжити таких заходів.
Насамперед слід проаналізувати причину конфлікту з безпосереднім керівництвом клієнта. Якщо це не дозволяється й аудитор вирішив звернутися до керівника більш високо рангу, то безпосередній керівник має бути поінформований про це. У випадку, якщо керівник більш високого рангу також втягнутий у конфліктну ситуацію, аудитор має звернутися до керівника вищого рівня аж до ради директорів. Крім цього він також мусить одержати юридичну консультацію і пораду на конфіденційній основі про правильність своїх дій у незалежного консультанта або в комісії з питань етики Аудиторської палати України для з'ясування правильності своїх дальших дій.
Якщо після прийняття всіх перерахованих вище заходів етичний конфлікт як і раніше не розв'язаний, то аудитор не має можливості його уникнути, то перед тим, як відмовити в наданні аудиторських послуг (наприклад при виявленні фактів правопорушень), комісія зобов'язана дати письмове інформаційне повідомлення на адресу замовника аудиторських послуг.

2.4. Усе керівництво аудиторською фірмою має бути переконане в тому, що внутрішня політика аудиторської фірми сприяє вирішенню етичних конфліктів.

3.1. Якщо не виконуються вимоги параграфа 4 Вступу до діючого Кодексу етики, аудитори зобов'язані відмовлятися від надання окремих послуг або супутніх аудиту послуг, не маючи відповідної професійної компетентності і навичок у цих питаннях. Якщо така робота відповідно до вимог нормативів і правил аудиту має виконуватися фахівцями інших неаудиторських професій, то аудитор зобов'язаний звернутися до таких фахівців і не робити ці послуги доти, поки не одержить необхідну консультацію і допомогу. Такий підхід до справи, за умов найкращого збігу обставин, дозволить йому дати супутні аудиту послуги на високому професійному рівні.

3.2. Шлях до професійної компетентності може бути розділений на дві окремі стадії:

а) Досягнення професійної компетентності.
Професійна компетентність вимагає наявності вищої фахової освіти, підготовки і перевірки знань відповідних навчальних дисциплін, пов'язаних з даною професією, із здачею кваліфікаційних іспитів для одержання сертифіката аудитора, а також наявність відповідного стажу роботи з переліку спеціальностей, передбачених у Законі України "Про аудиторську діяльність";

б) підтримка професійної компетентності на потрібному рівні.
1) Процес підтримки професійної компетентності на потрібному рівні вимагає постійного відновлення знань, вивчення відповідних українських і міжнародних стандартів обліку, аудиту й інших законодавчих і інструктивних матеріалів, участі в розробці і відновленні законодавства, що вимагає постійного підвищення професійного рівня на курсах навчання і перепідготовки фахівців. Навчальні програми курсів підготовки і перепідготовки фахівців у галузі аудиторської діяльності на щорічній основі затверджуються Аудиторською палатою України.
2) Для забезпечення гарантії якості аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний організувати її проведення згідно з затвердженою керівником аудиторської фірми програмою. Методи і форми аудиторської перевірки, техніка її проведення повинні відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" та національних нормативів аудиту. Якщо деякі питання аудиторської практики і техніки проведення аудиторської перевірки не урегульовані українським законодавством, то при укладанні аудиторської програми аудитор має керуватися міжнародними стандартами аудиту й етичних норм, затвердженими Міжнародною федерацією бухгалтерів. При цьому він зобов'язаний вести діяльність, що відповідає його кваліфікаційному сертифікату.

4.1. Аудитор зобов'язаний суворо дотримувати конфіденційності інформації стосовно справи клієнта, в процесі надання професійних послуг. Це зобов'язання продовжується і далі після завершення договірних відносин між аудитором і клієнтом.

4.2. Аудитор завжди, скрізь і в усьому зобов'язаний дотримувати конфіденційності, за винятком випадків, коли йому надані особливі повноваження у розкритті інформації про діяльність клієнта (висновок договору з державними органами на проведення незалежної аудиторської перевірки при ліквідації підприємства), або є обставини, що зобов'язують аудитора розкривати інформацію (тільки у випадках, спеціально передбачених ст.187 Кримінального кодексу України. Тобто тільки у тих ситуаціях, коли аудитор вірогідно і точно знає про факти вчинення особливо тяжких злочинів з боку клієнта і має на руках незаперечні докази вчинення злочинів, таких як державна зрада, порушення Конституції, шпигунство й інших особливо тяжких злочинів, передбачених вищенаведеною статтею Кримінального кодексу України. Однак, варто врахувати, що в силу обмежених професійних знань в галузі права і юриспруденції аудитор не може дати абсолютно точну оцінку факту порушення Кримінального кодексу України і тому може зробити помилку, що приведе до серйозних порушень конфіденційності. Іншими словами, аудитор не є фахівцем в галузі розкриття злочинів і тому не має права судити про неправомірні дії з боку клієнта. Питання кримінальної відповідальності громадян вирішуються у встановленому законом порядку органами суду.

4.3. Аудитор зобов'язаний переконатися в дотриманні конфіденційності складом, що працює під його керівництвом і особами, що дають консультації і надають професійну допомогу під час аудиторських послуг.

4.4. Конфіденційність поширюється не тільки на процеси розкриття інформації перед третіми особами. Вимога дотримання конфіденційності не допускає того, який аудитор, що одержує інформацію в процесі роботи, може використовувати її в особистих цілях або навіть створювати враження (видимість) того, що він використовує її в особистих цілях або в інтересах третьої сторони (пункт3, стаття 23 "Закону України "Про аудиторську діяльність".

4.5. Аудитор має доступ до конфіденційної інформації про справи клієнта, недоступної широкій громадськості. Тому він відповідає за несанкціоноване розголошення службової інформації та комерційної таємниці. Це правило не стосується розкриття інформації щодо виконання безпосередніх обов'язків аудитора, передбачених національними нормативами аудиту при обов'язковості проведення аудиторських перевірок (укладання аудиторського звіту, огляду).

Приклади таких ситуацій:
а) Розкриття санкціоноване, коли клієнтом дано письмовий дозвіл (або ж електронною поштою) на розкриття інформації, при цьому інтереси зацікавленої сторони, включаючи і третю сторону, повинні бути враховані.
б) Розкриття обумовлене вимогами законодавства:
укладання документів або надання доказів у ході судового розгляду;
надання результатів перевірки державному органові, що призначив її і уклав договір з аудиторською фірмою.
в) Професійний обов'язок розкриття інформації існує тільки в тих випадках, якщо це викликано:
- національними нормативами аудиту й етичних вимог;
- захистом професійних інтересів аудитора у процесі судового розгляду;
- перевіркою відповідності якості роботи у випадку надходження скарги або претензій до Аудиторської палати України.

5.1. Завданням аудитора, що робить професійні послуги в галузі оподатковування, є створення атмосфери найбільшого сприяння клієнтові. Надані послуги мають бути професійно грамотними, і ні за яких обставин не порушувати об'єктивності та конфіденційності.
При наданні послуг з питань оподатковування аудитор мусить видавати висновок, що відповідає вимогам українського законодавства.

5.2. При підготовці податкової декларації для клієнта аудитор не має права гарантувати її абсолютну правильність, а також те, що запропоновані рекомендації по податках не підлягають ніякому сумніву. Навпаки, аудитор повинен переконатися в тому, що клієнту відомо про існуючі обмеження, властиві консультаціям з питань оподатковування, щоб у разі унаслідок неправильного або неоднозначного тлумачення окремих питань оподатковування третіми особами його думка не сприймалася б користувачами послуг за остаточну істину.

5.3. Аудитор, що бере участь в укладанні податкової декларації або сам її складає, повинен повідомити клієнта про те, що уся відповідальність за зміст і вірогідність інформації, що лежить в основі декларації, покладається на нього. Обов'язком аудитора є правильність підготовки податкової декларації на основі отриманої інформації від клієнта (стаття30 Закону України "Про аудиторську діяльність".

5.4. Податкові консультації або висновки про істотні податкові наслідки в майбутньому, надані клієнту, мають бути оформлені у вигляді письмових пропозицій або внутрішніх документів аудитора.

5.5. Аудитор не повинен брати участі у складанні звіту або податкової декларації, якщо є всі підстави вважати, що в такому звіті (декларації):
а) криється обман або неправильне представлення даних;
б) містяться положення або інформація, не підтверджені знанням того, що вона не є помилковою або обманом;
в) є пропуски або відсутня ясність представлення інформації в звітності, через що і будь-який такий пропуск або відсутність ясності дадуть податковим органам неправильне уявлення про звіт (декларацію).

5.6. Аудитор може складати податкові декларації, використовуючи методи облікових оцінок, передбачених законодавством, або в тих випадках, коли не раціонально з погляду витраченого часу і зусиль одержувати дуже точні дані. При використанні облікових оцінок не варто прагнути до зайвої точності. Аудитор повинен бути задоволений тим, що зроблені оцінки є за даних обставин обгрунтованими.

5.7. Складаючи податкову декларацію, аудитор може покладатися на інформацію, надану клієнтом, за умови, що ця інформація є обгрунтованою. Незважаючи на те, що не потрібно вивчення або аналіз документів та інших доказів на підтвердження обгрунтованості інформації, наданої клієнтом, аудитор повинен в окремих випадках стимулювати надання клієнтом таких вірогідних відомостей.
Крім того, аудитор зобов'язаний:
а) по можливості використовувати декларації клієнта за минулі роки;
б) наводити відповідні довідки і робити запити у тих випадках, коли подана інформація викликає його сумнів з огляду на правильність і повноту;
в) робити мотивовані посилання на записи в бухгалтерських звітах і документах.

5.8. Якщо аудиторові стає відомий факт істотної помилки або пропуски інформації у податковій декларації за попередній рік (до якої аудитор може мати або не мати відношення) або він дізнався про те, що необхідна податкова декларація не була подана невчасно у відповідні інстанції державної податкової адміністрації, він зобов'язаний:
а) негайно сповістити про це клієнта і рекомендувати йому довести до відома про такі нестачі й пропуски податкову адміністрацію. Без відповідного дозволу клієнта аудитор не має права повідомляти податковій адміністрації подібну інформацію;
б) якщо клієнт не намагається виправити помилку, аудитор зобов'язаний:
- повідомити йому про те, що не варто користуватися податковою декларацією, у якій є помилки або пропуски;
- розглянути питання про те, наскільки сумісне з професійними обов'язками співробітництво з таким клієнтом;
в) якщо аудитор вважає, що співробітництво з клієнтом може бути продовжене, то він має переконатися в тому, що помилка або пропуск не повториться у наступних податкових деклараціях.
У тих випадках, коли державними органами призначається ліквідаційна комісія підприємства або призначається тимчасова адміністрація, аудитор зобов'язаний повідомляти їм про те, що він більше не зв'язаний з виконанням функцій по укладанню звітності або податкових декларацій і що дія договору між клієнтом і аудитором припинена. За цих обставин аудитор повинен порадити клієнту, які дії він мусить почати стосовно розкриття інформації державним органам, і не розкривати ніякої інформації останнім без його згоди.

6.1. При дотриманні етичних вимог під час закордонної діяльності може виникнути ряд додаткових обставин, не передбачених чинним Кодексом етики. Той факт, що аудитор є представником професійної організації тільки в одній державі або крім цього є представником професійної організації в якійсь закордонній державі, не повинен впливати на спосіб вирішення кожної окремо взятої етичної ситуації.

6.2. Аудитор, що одержав ліцензію Аудиторської палати України на аудиторську діяльність, має право здійснювати діяльність на тимчасовій або постійній основі в закордонній державі. У будь-якому випадку аудитор повинен робити професійні послуги відповідно до вимог національних нормативів аудиту і дійсного Кодексу етики або ж відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту, якщо конкретні національні норми і правила з окремих питань аудиторської практики відсутні.

6.3. Якщо аудитор робить послуги в закордонній державі, і при цьому етичні вимоги закордонної держави відрізняються від вимог української держави, варто керуватися наступними правилами:
а) якщо етичні вимоги держави, у якій надаються послуги, не такі суворі, як чинний Кодекс етики, аудитор повинен застосовувати саме його в роботі.
б) якщо етичні вимоги держави, у якій надаються послуги, суворіші, ніж чинний Кодекс етики, то слід застосовувати етичні вимоги закордонної держави, де надаються послуг

7.1. Бажано, щоб громадськість мала уявлення про види послуг, що робляться аудитором як фахівцем в галузі аудиторської допомоги. Отже, не забороняється повідомляти таку інформацію громадськості на формально встановленій основі. Якщо аудитор є членом Спілки аудиторів України, Федерації професійних бухгалтерів і аудиторів України, іншої професійної організації, або внесений до реєстру Аудиторської палати України, то йому не забороняється повідомляти інформацію про таку приналежність (участь) при здійсненні самореклами.

7.2. Наступні приклади ілюструють обставини, за яких допускається самореклама самим аудитором або іншою стороною від його імені, а також питання, які варто розкривати в зв'язку з цим.

Аудитор у пошуках роботи або фахової зайнятості

Аудитор може проінформувати зацікавлених осіб через засоби масової інформації про те, що він бажає вступити в асоціацію або спілку чи одержати якусь посаду. Однак аудитор не має права повідомляти про пошук роботи за сумісництвом або угодою підряду, у такий спосіб, який може бути витлумачений громадськістю як "купівля" клієнтів. Оголошення про пошук роботи за угодою підряду або за сумісництвом слід робити тільки через професійну пресу і лише за умови, що буде зашифровано і не буде розголошуватися його ім'я, адреса, номер телефону. Аудитор може звернутися з листом або зустрітися з іншим аудитором у пошуках роботи або працевлаштування.

Довідники

Прізвище аудитора може бути включене в довідник за умови, що ні довідник у цілому, ні конкретний запис у ньому не переслідують рекламної мети стосовно аудиторів, включених у довідник. Записи в довіднику повинні обмежуватися адресою, номером телефону, даними про досвід роботи, а також будь-якою іншою інформацією, необхідною для того, щоб зв'язатися з особою або організацією, зазначеними у записі.

Книги, статті, інтерв'ю, лекції, виступи по радіо і на телебаченні

Аудитори, що володіють авторськими правами на книги або статті з професійних питань, можуть вказувати у книгах або статтях своє ім'я і професійну кваліфікацію, а також назву своєї аудиторської фірми, але при цьому не повинні надавати ніякої інформації стосовно послуг, які робить фірма.
Аналогічні вимоги ставляться до участі аудитора у лекціях, інтерв'ю, радіо і телевізійних передачах на професійну тему. Висловлення або публікації аудиторів повинні містити об'єктивне професійне бачення обговорюваної проблеми, а не рекламу їхніх особистих якостей або переваг їхньої фірми. Аудитори зобов'язані докласти максимум зусиль для того, щоб опубліковані роботи цілком відповідали цим вимогам.

Навчальні курси, семінари тощо

Аудитор може запросити клієнтів, персонал або колег з інших фірм на навчальні курси або семінари, влаштовані з метою надання допомоги власному персоналові. Інші особи на подібні заходи не запрошуються, за винятком осіб, що одержали дозвіл аудиторської фірми і виявляють власну ініціативу. Ця вимога не перешкоджає наданню послуг подібного роду іншим професійним організаціям, організаціям або установам сфери освіти, що організують курси для своїх співробітників і громадськості, Проте, у будь-яких брошурах або документах, випущених з цієї нагоди не варто приділяти особливої уваги імені аудитора.

Брошури і документи, що містять технічну інформацію

Дозволяється випуск брошур і публікацій із зазначенням імені аудитора, що містять технічну інформацію на допомогу власному персоналові або своїм клієнтам.

далі >>